Людські виміри сексуальності

Досвід викладання маю вже багатий. За останні роки викладання іноземних мов ввійшло міцно вже як в частину моєї особистості. Психологічна ж компетентність необхідна при організації роботи з клієнтами, при проведенні тренінгів, як розвиваючих, так і тренінгів вирішення психологічних проблем. Приємною є ситуація мого теперішнього викладання. Я читаю такі курси як «Психологія здоров'я», «Спеціальна психологія» та «Сексологія та сексопаталогія». Якщо про тренінги і психокорекцію багато нового не вигадати, бо є чітка історія виникнення, розвитку і певні методики, то підготовка до лекції та семінару з питання виміру людської сексуальності потребувала більшої креативності.
Поняття «сексуальність» є досить широким, оскільки охоплює всі аспекти людського буття, які проявляються у сексуальному збудженні, В.Мастерс, В.Джонсон та Р. Колодний[* Masters W., Johnson V., Kolodny R. Masters and Johnson on Sex and Human Loving. Boston, Toronto: Little, Brown and Company]зазначили, що вона є «більше виміром особистості, ніж тільки здатністю індивіда до еротичних реакцій». 
Дана тематика включає ряд термінів, таких як: індивідуальний діапазон прийнятності, палітра прояву сексуальності та ін. Лекція як лекція, а семінар виявився дискусійним.
Фізіологія сексуальної поведінки дуже складна. Біологічна система контролює сексуальну поведінку від народження, появу вторинних статевих ознак, репродуктивну здатність до згасання сексуальної функції у старості. Залишаючись підконтрольною біологічним механізмам функціонування організму, людська сексуальність регулюється свідомістю. 
Питання целібату і бурхливого статевого життя гаряче обговорювалися. На моє здивування всі учасники обговорення висловили свою негативну думку щодо рівня сексуальної культури в США, де, на думку опитуваних, велика розпущеність; як було сказано «в них як не одна крайність, то інша». А висновок вразив мене найбільше. Ключова думка виявилася одностайною. Нам варто мати повагу до себе, до партнера і цінувати свої традиції, а не рівнятися на прояви секусальності інших країн, бо в нас свій менталітет і всі ми різні.

P.S. А от що робити з нав'язуванням цих паттернів прояву сексуальної поведінки через наше ТВ, залишається риторичним.

5 коментарів

Артур Середін
Дуже раджу вам почитати "Історію сексуальності" Мішеля Фуко, а особливо том І — «Воля до істини: по той бік знання, влади і сексуальності». Розглядаючи в історичній ретроспективі зміни комплексів уявлень людини про власне тіло, Фуко приходить до висновку, що т. з. «сексуальність» є ніщо інше як уявний конструкт модерного часу, тісно пов'язаний з утвердженням основ буржуазного суспільства. Вона діє як своєрідний диспозитив здійнення влади в сучасному світі, влади не репресивної, а навпаки влади іманентної, силових ліній влади як знання і структури значень, що конституюють уявлення про наше тіло. Фуко вказує, що було б помилкою говорити про пригнічення владою сексуальності (як це роблять фрейдисти, які діють тим самим в тому ж диспозитиві, що і влада), навпаки самою своєю класифікаторською спрямованістю scientia sexualis (система наукових знань про відносини між статями) займається тим, що множить дискурси про секс в геометричній прогресії. Так те що раніше не мало ніякого сенсу, втілене в дискурсивній формі, стає реальністю. Так наше суспільство і створює «культуру збочень». Для прикладу, якби десь колись у вікторіанській Англії якісь поважні джентельмени в наукових колах новонародженої психіатрії видали б фундаментальну монографію про «страшне збочення зоонекропедофілії, і як з ним боротися», то зараз би по вулицям бігала купа зоонекропедофілів, що б вимагала рівноправності :))Уявіть собі «зоонекропедофіл-паради»! :))

Крістіна Кельті
такі паради мені уявити важко=) воно і на краще=) Дякую за таку гарну пораду, не відмовлюся від прочитання хорошої книги. Я бажаю, щоб суспільство створювало Культуру.
Володимир Карагяур
Артур, тобто це взагалі не можна обговорювати?
Артур Середін
Що саме обговорювати? Стосунки між статями? Можна і потрібно. Але власне саме ці стосунки. Спробувати поглянути на них безпосередньо, а не крізь призму численних симулякрів, таких як підсвідомість, приховані бажання, сексуальні відхилення тощо.
Крістіна Кельті
хочу наголосити, що мова йде не про обговорення стосунків між статями, а саме про одну з тем курсу «Сексологія та сексопатологія», тому обговорювати там є що.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте