Sprach Caf?. Передісторія Географічних Четвергів. Частина 2

SprachCaf? було створено студентами-ентузіастами, до того жгерманістами. Суть проекту полягала у вдосконаленні різноманітних іноземних мов, знайомству з новими. Можна було у спокійній атмосфері бесідувати на вибрані теми певною мовою, а вибір їх вражав. От хочеться сьогодні говорити іспанською про театр, отримай слова і прості речення, обери свого «іспанського» співбесідника і … говори! Присутні за власним бажанням обирали мову, таким чином утворювалися мікрогрупи, в яких панувала наперед визначена атмосфера. Так, в різних куточках зали
«…чотири мови уживаються вкупі…» -  Роза Ауслендер.
В теплий весняний час такий захід був зосереджений на французькій мові. Студенти з французької кафедри могли не тільки брати участь, а й бути експертами. З того самого вечору стало зрозумілим, що в проведенні таких культурних заходів потрібна допомога, але вже ставало зрозумілим, що саме слово «допомога» пом’якшувало зміст такої інформації: або заходи рідшають і припиняються, або розвиваються. Можливості для молодого студентського покоління.


За лаштунками залишаються ще мистецькі вечори, які створили стежку до творення культурно-мистецького середовища міста Чернівці.

14 коментарів

Микола Костинян
зустрів я одного разу бельгійського волонтера, який поїхав до чужої країни на 10 місяців волонтерити після закінчення вуза.
питаю — як там кишенькові гроші (там є стандартні розміри кишенькових грошей для кожної з країн перебування; наприклад, для румунії — 60 євро на місяць, ну і так далі; як і норми витрат на харчування-проживання тощо. шо цікаво — ці витрати для румунії є ВИЩИМИ ніж для німеччини — трошки офтопу) — каже, 65 євро, вистачає.
а де поселили, питаю?
та, каже, квартиру виділили, я там живу з двома «френч ґьорлс».

ОЦЕ, думаю, хороша лінгвістична практика у нього:))))))))))
Володимир Карагяур
Микола, крім лінгвістичної видалась, напевно, і інша практика, яку можна віднести до скандинавської країни.
Микола Костинян
шо не знаю то не знаю. ніколи його більше не бачив.
Лариса Репка
мабуть, поїхав до Бельгії назавжди))
Микола Костинян
нє, він лиш почав волонтерити наприкінці жовтня; до бельгії поїде десь у серпні аж.
крім того, такого роду люди (багато бачив цього прошарку) постійно десь катаються — то одна якась програма волонтерська, то обміни якісь, то шось там «без кордонів», то ще шось
Лариса Репка
а Sprach Cafе — справді цікава штука, можна практикуватися абсолютно безкоштовно і невимушено, я би пішла:)
Микола Костинян
шо значить «я би пішла»?
пиши аплікаційні форми, надсилай; чи, думаєш, самі подзвонять і запросять?;)
Лариса Репка
думаю, вкурсі чи вконтакті запрошення кинуть))
я би пішла, якби воно регулярно проводилось у літкафе і з першопочатковою ідеєю)
Микола Костинян
е-е-е-е…
я мав на увазі волонтерські рухи, куди треба їхати не на одну зустріч, а на термін до одного року;
Лариса Репка
а-а-а-а…
Колись я б змогла, за студентських років і аплікаційні форми відсилала на подібні тури, дуже шкодую, що не робила це активніше)) а у даний момент хочеться стабільності, домашнього спокою і час від часу тихих посиденьок у літкафе :)
Микола Костинян
звучить дуже по-дорослому:)
Володимир Карагяур
Так справді із першопочатковою їдеєю, але воно сталося скоріше мистецьким кафе без інших мов та розповідей про країни. Просто ведуча обирає саме ті теми, які їй подоаються.
Святослав Вишинський
Будь-який автор будь-якого проекту має всю повноту прав на його розвиток, привнесення нових ідей, модернізацію, зміну чи повну ліквідацію. Подобається це іншим чи ні — вже інша «опера».
Крістіна Кельті
Абсолютна згідна з Святославом. Будь-яка модернізація має свої причини. Всім подобатись і першочергова ідея не може, тож таких «за» і «проти» буде завжди багато. відповідальність лягає на організаторів, тож і зміни здійснюються логічно. Інша річ, не всі мають нагоду прослідкувати ці зміни.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте